Маніфест на користь відмови від військової служби з міркувань совісті та дезертирство в Росії та на Україні

Ми є тими, хто протягом останніх десятиліть 20-го століття і по 21 століття брали участь вантимілітаристській кампанії проти обов’язкової військової служби та заміни в Королівстві Іспанії. Нас було десятки тисяч людей, яких підтримували мільйони в історичній народній мобілізації, яка здобула право на відмову від військової служби з міркувань совісті та поклала край ганебному рабству «Мілі». Завдяки непокірній та антипатріархальній громаді,
яка зазнала примусового вербування, тисячі судів, переслідувань та ув’язнень, це збереглося, окрім того завдяки взаємній підтримці і значною мірою, боротьбі жінокантимілітаристок. Вчора, як і сьогодні, ми заявляємо про відмову від війни, про звільнення людства від авторитаризму та армій. Ми боролися тоді і боремося зараз із всією несправедливостю, які спричинили війни, і за усунення їх причин.

У той час як держави прикрашають варварство війни своєю патріотичною пропагандою, ми наполягаємо на загальному праві відмовлятися від зброї і на тому, щоб люди вільно вирішували свою долю. Ніхто не повинен бути змушений вибирати між однією стороною боротьби та іншою.

Український уряд запровадив примусовий набір чоловіків у віці від 18 до 60 років, зробивши нелегальними тисячі молодих людей і дорослих, які відмовляються воювати, а також утримуються воєнізованими угрупованнями на блокпостах при виїзді з міст. Російська влада обманює і примушує солдатів не залишати лави своєї армії. Європейський Союз відмовляє дезертирам з обох сторін у наданні політичного притулку, посилає в цей район зброю і
оголошує про збільшення військового бюджету. Війна прискорює глобальну енергетичну та екологічну кризу, а також загрожує економіці незахищених верств населення та зубожілих країн.

Ми відмовляємося просто підкорятися без опору. Ми відмовляємося жаліти жертв війни без протесту. Ми відкидаємо мужність, проявлену в постаті та міфів воїна, патріархальну колонізацію наших розумів і тіл. Ми не хочемо стати шкідливими і небезпечними тваринами, здатними на всілякі приниження і жорстоке поводження. Ми не хочемо бути причетними до
сексуального насильства над жінками різного віку, а також у вбивствах маленьких, хворих чи беззахисних людей похилого віку. Рішення, які породжують більше насильства, продовжують домінувати.

• МИ ВИМАГАЄМО, припинення російського вторгнення, виведення окупаційних військ та поваги до волі тих, хто проживає в різних районах України, вирішувати своє майбутнє у свободі, поважаючи права всіх меншин.

• МИ ВИМАГАЄМО, щоб Європейський Союз та Королівство Іспанії, зокрема, прийняли прохання про надання притулку тим, хто дезертирує з війни або втікає від примусового вербування, відповідно до загального права на відмову від військової служби за переконанням. Вбивство на війні не є «громадянським обов’язком».

• МИ ВИМАГАЄМО, щоб Європейський Союз приймав без обмежень усіх людей, які рятуються від будь-якої війни у світі. Ми відкидаємо расизм і жорсткість кордонів.

• МИ ВИМАГАЄМО, припинити поставки зброї та військ із країн НАТО в цей район, ліквідувати податкові гавані, де збройова промисловість та європейські олігархії відмивають свої прибутки, та демілітаризувати конфлікт. Попередні воєнні злочини будь-якої зі сторін не виправдовують жодного кривавого втручання: «Підливання масла у вогонь не є рішенням».

• МИ ЗАОХОЧУЄМО мирне населення воюючих територій протистояти соціальній ненависті та підтримувати солдатів і дезертирів, які відмовляються брати участь у боротьбі.

• МИ ПІДТРИМУЄМО тих в Україні та Росії, хто організовується в мирних цілях, використовує безкровні засоби боротьби, практикує громадянську непокору та ненасильницький захист, зазнає політичних репресій за протидію війні, особливо для антимілітаристських і феміністичних рухів тих країн.

• МИ ЗАКЛИКАЄМО до організації європейської мережі підтримки пацифістів і дезертирів, які не підкоряються війні в Україні та зазнають політичних переслідувань.

• МИ НЕПІДКОРЯЄМОСЬ Іспанським та європейським законам стільки разів, скільки буде необхідно, щоб вітати пацифістів і дезертирів з Росії та України в наших домівках. Покінчити з усіма війнами означає покінчити з диктатурою капіталістичної економічної системи, яка їх провокує і отримує від них вигоду. Помиляються ті, хто вважає, що продовження цієї війни в Україні, найближчі передумови якої сягають 2014 року, принесе певної користі: вона лише принесе більше страждань і дасть початок фашизму у всіх куточках планети